Зараз у тих, хто має відношення до вищої школи , на слуху словосполучення «Болонський процес».
Але якщо вузівські преподи мають уявлення про те, що це таке, то більшість студентів та абітурієнтів перебувають у блаженному невіданні. Адже зміни, які несе підписання Болонської угоди, вже дуже скоро можуть стати нашою проблемою.
Початок Болонського процесу покладено в 1999 році, коли міністрами освіти 29 європейських держав була підписана так звана Болонська декларація. Метою цього розпочатого руху є реформування національних систем освіти у відповідності з визначеними загальними міжнародними вимогами до 2010 року.
Росія офіційно включилася в Болонський процес у 2003 році. Головним ініціатором цього був Санкт-Петербурзький університет. Деякі великі російські вузи вже починають реалізовувати принципи Болонської декларації.
Хоча входження в Болонський процес більше вигідно великим вузам Москви і Києва, в перспективі мається на увазі включення до нього всіх вищих навчальних закладів, у тому числі і провінційних.
Одне з найбільш цікавих для студентів вимог Болонської декларації - введення міжнародного додатку до диплому. Ця програма забезпечить випускникам вузів визнання цього диплома в кожній із країн-учасниць Болонського процесу, що означає перспективу продовжувати навчання або отримати роботу в будь-якій з цих країн (сьогодні їх вже понад 40).
І викладачів, і студентів приваблює такий показник, як підвищення академічної та професійної мобільності. Головна мета цієї мобільності - дати студенту можливість отримати різнобічну освіту за обраним напрямом підготовки, забезпечити йому доступ до навчальних закладів і освітніх послуг. Викладачі ж розраховують на визнання і підтвердження в трудовій діяльності періодів, проведених в європейських країнах для наукових досліджень, викладання і перепідготовки.
Візитною карткою функціонування Болонського процесу в Україні стає система дворівневої структури вузівської освіти: бакалавріат (в різних системах - від 3 до 4 років) і магістратура (зазвичай 1-2 роки).
Бакалаврат націлений на те, щоб дати випускнику відносно широку підготовку і навчити його поповнювати, оновлювати знання, вміння і навички, коротше, навчити вчитися. Магістратура передбачає більш вузьку і глибоку спеціалізацію, орієнтацію на науково-дослідну та викладацьку роботу. Причому вже бакалавріат дає закінчену вищу освіту. Передбачається, що випускник з дипломом бакалавра може претендувати на посади, для яких передбачено закінчену вищу освіту.
Болонським процесом передбачено також інформатизація освіти, розвиток дистанційних технологій навчання.
Хоча дещо, наприклад, введення дворівневої структури дипломів (бакалавр + магістр), вже практикується в деяких вищих навчальних закладах, до негайного і повного входження в Болонський процес Україна, звичайно, ще не готова. Можливо, вітчизняна система освіти втратить деякі свої досягнення, особливо в плані змісту. Тому ставлення до Болонського процесу неоднозначне. Питання в тому, чого буде більше - придбань або втрат.