Оволодіння польською мовою вимагає більш рутинної роботи, ніж таланту. Лінгвісти виділяють у вивченні польської мови три етапи:
1. Пройти 80% самовчителя, тобто базову граматику і лексику; 2. «Набити руку» на читанні літератури, як мінімум 60 сторінок; 3. Розмовна практика. Бажано минимум 30 текстів на пам'ять.
Питання: як краще вивчати польську мову, самостійно або з консультантом? - Відповідь: якщо є невпевненість і гроші, тоді з консультантом. Але, якщо таких умов немає, то краще докладати реальні власні зусилля до читання підручника та виконання вправ, ніж шукати людей, які просто дадуть санкцію на те ж саме, вони всього лише організовують і оптимізують ваше читання підручника та виконання вправ з нього.
Самостійно вивчати польську мову можна, і можна дуже ефективно. З людиною, що володіє польською мовою, консультація потрібна лише спочатку, для постановки фонетики та подолання стереотипу про складність, а також наприкінці вивчення - але вже не як консультація, а як практика, практикуватися самому з собою неможливо. А весь основний масив мови / підручника краще пройти самостійно, - так і більш ефективно вчиш тільки незрозуміле тобі.
Найбільш загальною формулою вивчення польської мови можна представити як: МОВА = ГРАМАТИКА + ЛЕКСИКА Крім граматики і лексики, є ще і третя складова – фонетика, «нульовий» розділ, але її міцно закріплюють на самому початку, тому умовно можна її не згадувати як складову. Також можна виділити ще інші складові: фразеологія, стилістика і т.п., але вони не настільки істотні. Основна увага - на граматиці і лексиці. Багато хто боїться граматики, хоча, насправді, граматику польської мови можна викласти на 2 сторінках формату А4! Граматика - це всього лише набір таблиць: іменники, дієслова, числівники тощо в відмінах і часі і набір формул. Цю структуру потрібно просто зрозуміти й чітко уявляти собі, щоб орієнтуватися, що саме ти зараз навчаєш, і скільки тобі залишилося до завершення. Інша справа опанувати граматикою активно, тобто довести здатність синтезувати пропозиції з відомих слів до автоматизму.
Лексику можна знати пасивно й активно. Причому, завжди - спочатку пасивно, а потім активно. Якщо ви плануєте тільки вміти читати польською мовою, а не розмовляти, то не потрібно активізувати пасивне знання лексики. Якщо ж плануєте також і вміти розмовляти, то після закріплення в пасиві, тобто навчившись миттєво дізнаватися сенс слова, зустрівши його в тексті, заучувати ці слова, тобто виведіть їх в актив.
Важливо враховувати принцип частотності слів, яким нехтувала радянська школа. Беріться за той підручник, який побудований на 2-3 тисячах найбільш частотних слів у мові, а не на «предметах побуту». Принцип частотності важко переоцінити: перші в частотному списку 235 слів польської мови покривають половину середньостатистичного польського тексту, а решта 399865 слів - іншу половину! Вивчайте тільки найбільш частотні, найбільш уживані. Останнє потім, у міру наближення до рівня професійного перекладача. Добре б дістати відповідний частотний список (словник) і просто завчити першу тисячу.
Лексика - це баласт. Заучування слів - самий кропіткий етап триває все життя, від якого нікуди не дітися і який доведеться освоїти свідомо, а не за допомогою якогось там «кадру» або іншим несвідомим чином. Серед типів вправ особливо хочеться виділити вправи на зворотний переклад: ці вправи є майже розмовною практикою.
Пропоную простенькі тексти, які потрібно вивчити напам'ять, в текстах використано частотні слова і фрази. які ви зможете використовувати в подібній сітуації.
1.Sklep "Papirus" / Магазин "Папирус"
Tatjana: - O! Bardzo ładny kalendarz!
Andrzej: - Tak, ładny, ale drogi.
Tatjana: - A to? Co to jest?
Andrzej: - Nie wiem, może notes...
Tatjana: - Proszę pani, czy to jest notes? Sprzedawczyni:
- Nie, to nie jest notes, to jest album.
Tatjana: - Ile kosztuje?
Sprzedawczyni: - Dziesięć złotych.
Tatjana: - Poproszę.
Monika: - Andrzej?! Cześć!
Andrzej: - Cześć, Monika! Co słychać?
Monika: - Dziękuję, dobrze, a u ciebie?
Andrzej: - W porządku.
Monika: - No to do jutra.
Andrzej: - Do jutra.
Tatjana: - Kto to jest?
Andrzej: - Koleżanka z pracy.
Tatjana: - Z pracy, aha...
T: - Ой, какой красивый календарь!
А: - Да, красивый, но дорогой.
Т: - А это? Что это?
А: - Не знаю, может, блокнот...
Т: - Извините, это блокнот? Продавщица:
- Нет, это не блокнот, это альбом.
Т: - Сколько стоит? Продавщица: - Десять злотых.
Т: - Дайте, пожалуйста.
Моника: - Анджей! Привет!
А: - Привет, Моника! Как дела?
М: - Спасибо, хорошо, а ты как?
А: - Все в порядке.
М: - Тогда, до завтра.
А: - До завтра.
Т: - Кто это?
А: - Знакомая по работе.
Т: - А, по работе...
2. Jestem Rosyjaką / Я Русская
W dyskotece Paweł: - Cześć. Tania: - Cześć. Paweł: - Jestem Paweł. Tania: -Tatjana. Paweł: - (Czy) jesteś Polką? Tania: - Nie, jestem Rosjanką. Paweł: - Przyjemne miejsce, prawda? Tania: - Nie rozumiem. Co to znaczy „przyjemne"? Paweł: • - To znaczy... sympatyczne, ładne. Tania: - Aha... tak, przyjemne. 0! jest Andrzej. Andrzej: -Już jestem. Tania: - To jest Paweł, a to jest Andrzej. Paweł: - Cześć. Andrzej: - Cześć. To co, kochanie, zatańczymy? Tania: - Chętnie. Paweł: - No to na razie. Tania: - Na razie. Na przyjęciu Sergiej Nowik: - Dzień dobry, jestem Sergiej Nowik. Jan Kubiak: - Dzień dobry. Jan Kubiak. Nowik: - Miło mi. Kubiak: - Mnie również. Przepraszam, pan jest Polakiem? Nowik: - Nie, jestem Rosjaninem. Kubiak: - Ale mówi pan po polsku! Nowik: - Mój ojciec był Polakiem. Kubiak: - Ach, tak! Rozumiem. (do pani Anny Strąk) - Dzień dobry pani! Anna Strąk: - Dzień dobry. Kubiak: - Co u pani słychać? Strąk: - Dziękuję, dobrze. A u pana? Kubiak: - Wszystko w porządku. (Chwilę później) To jest pan Sergiej Nowik, a to jest pani Anna Strąk. Nowik: - Miło mi. Strąk: - Miło mi.
На дискотеке - Привет. - Привет. - Меня зовут Павел. - Татьяна. - Ты полька? - Нет, я русская. - Приятно здесь, правда? - Не понимаю. Что значит „пшиемне мейсце"? - Это значит... симпатичное, красивое. - А... да, „пшиемне". О! Анджей. - Я уже здесь. - Это Павел, а это Анджей. - Привет. - Привет. Ну как, дорогая, пойдём танцевать? - С удовольствием. - Тогда, пока. - Пока. На приёме - Здравствуйте, меня зовут Сергей Новик. - Добрый день. Ян Кубяк. - Очень приятно. - Мне также. Прошу прощения, вы поляк? - Нет, я русский. - Но вы говорите по-польски! - Мой отец был поляком. - Ах, да! Понятно, (к госпоже Анне Стронк) - Здравствуйте! - Здравствуйте. - Как поживаете? - Спасибо, хорошо. А как вы? - Все в порядке. (Минуту спустя) Господин Сергей Новик. Госпожа Анна Стронк. - Очень рад. - Очень приятно.
3. Czy to jest pani kurtka? / Это Ваша куртка?
W szatni
Tania: - Masz numerek?
Andrzej: - Tak, mam. Czy masz drobne?
Tania: - Ile kosztuje szatnia?
Andrzej: - 2 złote.
Szatniarz: - Poproszę numerek.
Andrzej: - Proszę.
Tania: - Ale to nie jest moja kurtka.
Szatniarz: - Nie pani?
Tania: - Nie! Moja jest brązowa i długa, a ta jest inna- czarna i krуtka. Szatniarz: - Zaraz, zaraz... brązowa, długa kurtka...
Czy to jest pani kurtka? Tania: - Tak.
Szatniarz: - Czyj to parasol? Przepraszam, czy to jest pana parasol?
Andrzej: - Nie, to nie jest mój parasol.
Szatniarz: - A czyj?
Andrzej: - Nie wiem.
Tania: - Trochę dziwny ten pan.
Andrzej: - Nie dziwny, tylko roztargniony. A ten Paweł to twój kolega z pracy?
Tania (po chwili): - To nie jest mуj kolega, to tylko nowy znajomy.
В гардеробе
Т: - У тебя номерок?
А: - Да, у меня. Мелочь у тебя есть?
Т: - Сколько стоит гардероб?
А: - Два злотых.
Гардеробщик: - Ваш номерок.
А: - Пожалуйста.
Т: - Но это не моя куртка.
Гардеробщик: - Не ваша?
Т: - Нет! Моя коричневая и длинная, а эта другая - чёрная и короткая.
Оволодіння польською мовою вимагає більш рутинної роботи, ніж таланту. Лінгвісти виділяють у вивченні польської мови три етапи: 
